Психосоматика та шлунково-кишкові розлади

Психосоматичний розлад – це порушення роботи органів та систем організму людини під впливом певних психогенних факторів.¹

Ще в 1930 році, видатний американський психоаналітик, який займався саме психосоматичними розладами, F. Alexander, вивів групу психосоматичних захворювань, яку нині вважають класичною. До неї увійшли:²:

• виразка шлунка та дванадцятипалої кишки,
• виразковий коліт,
• нейродерміт,
• бронхіальна астма,
• артеріальна гіпертензія,
• гіперфункція щитовидної залози,
• ревматоїдний артрит.

На сьогоднішній день цей список доповнений і значно розширений:

• панічні розлади та розлади сну,
• онкологічні захворювання,
• інфаркт міокарда,
• синдром подразненого кишечника (СПК),
• сексуальні розлади,
• ожиріння,
• нервова анорексія,
• булімія²

Які фактори впливають на виникнення психосоматичних розладів?²

На виникнення психосоматичних розладів впливає багато факторів, а саме:

• спадковість, генетика;
• схильність до депресивності, іпохондрії;
• психоемоційний вплив зовнішніх обставин, подій, важких сімейних обставин;
• органічна патологія нервової системи, наприклад гіпоксично-ішемічні процеси в головному мозку;
• психосоціальні фактори: перенесений соціальний стрес, надмірна тривога за своє здоров’я, занадто часте звернення до лікарів;
• тощо.

Поговоримо більш детально про шлунково-кишкові розлади на фоні психосоматики.

Як відомо, існує двонаправлена взаємодія осі «мозок – кишечник». Зовнішні фактори, як і внутрішнє сприйняття (емоції, думки), через ЦНС та інші відділи головного мозку впливають на чутливість шлунково-кишкового тракту (ШКТ), моторику, секрецію та функціонування. У свою чергу, вісцеротопічні впливи (сигнали з ШКТ) сприймаються головним мозком і впливають на відчуття болю, настрій та поведінку людини.³
Тобто, функціонування органів шлунково-кишкового тракту тісно пов’язане із психічним станом.

Вплив психосоматики на епідеміологію гастроентерологічних хвороб.

Психосоматичні розлади, які зустрічаються в гастроентерологічних клініках, є актуальною проблемою сучасності.3 Вони є причиною скарг у 36–71% хворих, які звертаються до лікарів через порушення роботи ШКТ.³

Гастроентерологія найближче з терапевтичних дисциплін прилягає до психіатрії, оскільки травний тракт — вразлива зона для різних психосоматичних захворювань. Вважається, що досить поширеним є тип людей з особливою «гастроінтестинальною лабільністю», у яких не тільки тяжке переживання, а й будь-які (позитивні чи негативні) емоції накладають помітний відбиток на функції травної системи.³

Такі пацієнти часто не проявляють негативні емоції, як то кажуть «зовні», а переносять «все в собі» і часто мають порушення роботи ШКТ. Це можна зрозуміти на прикладі синдрому подразненого кишечника, коли пацієнти переживають стресові ситуації, у них виникає закреп чи діарея, або ж їх чергування, біль в животі, нудота. Симптоми переважно зникають, як мине стрес або людина заспокоїться.

Як проявляються симптоми психосоматики та порушення роботи ШКТ?³

Функціональні розлади ШКТ з психосоматичними порушеннями мають різні прояви у пацієнтів:

• гастралгія – біль в шлунку, без зв’язку з прийомом їжі. Обов’язковий зв’язок з емоційними факторами і втомою;
• психогенні нудота і блювота;
• відчуття «комка» у горлі;
• аерофагія – нападоподібна, часто гучна відрижка повітрям;
• психогенний галітоз – хибне відчуття пацієнтом неприємного запаху з рота;
• порушення чутливості язика, що виявляється печінням, тиском або поколюванням в язиці і прилеглих областях;
• закрепи з неврогенним компонентом – підвищена турбота про акт дефекації та поява тривоги у разі її затримки, фіксація уваги на частоті, кількості та якості своїх випорожнень;³
• виражений больовий синдром, по відчуттям пацієнта, при за відсутності серйозної патології ШКТ;
• тощо.

Спостерігається чіткий зв’язок виникнення симптомів зі стресом, подорожами, зміною звичного місця проживання чи роботи.

«Психологічні аспекти» лікування пацієнтів з захворюваннями ШКТ.

У лікаря з пацієнтом мають бути довірливі відносини.

При потребі лікування має проводитись не лише у гастроентеролога, а й у психолога чи психіатра. В деяких клінічних випадках призначення антидепресантів, допомагає полегшити симптоми захворювання та покращити якість життя пацієнтів.⁴

Лікування основного захворювання рекомендується проводити з урахуванням ступеня його тяжкості, яке може оцінити лише лікар. Не займайтеся самолікуванням!

Дієтичні рекомендації для покращення роботи ШКТ. Наприклад при синдромі подразненого кишечника варто дотримуватись FODMAP дієти з обмеженням продуктів, що викликають бродіння.

Симптоматична фармакотерапія. Лікувати слід симптоми, які призводять до дискомфорту чи порушують працездатність пацієнта. Загалом лікарські препарати повинні розглядатися як доповнення до дієти та зміни способу життя.

Прикладом фармакотерапії при синдромі подразненого кишківника є застосування комбінації спазмолітика альверина та вітрогінного засобу симетикону, що відома у світі під назвою Метеоспазміл.⁵ У клінічних дослідженнях була доведена ефективність Метеоспазмілу для зниження симптомів СПК та покращення якості життя пацієнтів із цим захворюванням.⁵

Література

1. Cleveland Clinic, Psychosomatic Disorder, 2021

2. Александер Ф. «Психосоматическая медицина. Принципы и практическое применение», 2002

3. Вісник клуба панкреатологів, О.Ю. Плотнікова, «Роль психосоматичних факторів у формуванні захворювань органів травлення», 2018

4. N. J. Talley, G. R. Locke, A. Y. Saito, Gastroenterology, «Effect of amitriptyline and escitalopram on function-al dyspepsia: a multi-center, randomized, controlled study», 2015

4. Інструкція медичного застосування препарату метеоспазміл.