Огляд дослідження P. Ducrotte, J.C. Grimaud, M. Dapoigny та співавт. «Терапія альверину цитратом та симетиконом на вимогу порівняно зі стандартною терапією синдрому подразненого кишечника: результати рандомізованого дослідження». 2014.

За Римськими критеріями-ІІІ, синдром подразненого кишечника (СПК) – це хронічне шлунково-кишкове захворювання, яке характеризується рецидивуючим болем або дискомфортом у животі із вираженими змінами стільця без доказів анатомічних вад, метаболічних порушень, запальних змін чи новоутворень.
СПК – одна з найчастіших причин відвідувань сімейного лікаря чи гастроентеролога. Ця хвороба значно погіршує якість життя, знижує працездатність та підвищує витрати на медичну допомогу.
Для усунення абдомінального болю при СПК пропонують застосовувати препарати різних класів: спазмолітики, трициклічні антидепресанти (амітриптилін, дезіпрамін) та селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (флуоксетин, пароксетин) у поєднанні з проносними або протидіарейними засобами, однак нерідко ефективність лікування є недостатньою.

Доклінічні дослідження продемонстрували, що альверину цитрат має сприятливий вплив і на моторну функцію кишечника, і на його чутливість. Виступаючи селективним антагоністом серотонінових рецепторів типу 5-НТ1А, альверину цитрат пригнічує гіперчутливість прямої кишки, викликану серотоніном – основним медіатором гіпералгезії при СПК. Своєю чергою, симетикон – це засіб, здатний зменшувати абдомінальні симптоми, пов’язані з надмірним утворенням газу, а також підсилювати антиноціцептивну дію альверину. Дослідження свідчать, що комбінація альверину цитрат/симетикон є достовірно ефективнішою за плацебо у зменшенні болю та дискомфорту у животі у пацієнтів з СПК.

Встановлено, що СПК має циклічний перебіг, що обумовлює доцільність застосування фармакопрепаратів на вимогу у симптоматичні періоди. Подібна тактика дозволяє також знизити витрати на лікування. У даному 6-місячному рандомізованому клінічному дослідженні взяли участь 436 дорослих пацієнтів з СПК, яких було рандомізовано у групи лікування альверином/симетиконом у дозі 60/300 мг на вимогу (1 капс 3 р./добу протягом періоду абдомінального болю) та інших видів лікування на розсуд лікаря у режимі постійної терапії.

Пацієнти групи альверину/симетикону вживали препарат у 75,0% днів першого місяця дослідження, у 54% днів другого та третього місяця та у 45% днів четвертого – шостого місяців. В середньому, під час періоду лікування учасники приймали 2,8 капсули препарату на добу. На думку авторів, активна участь пацієнтів у контролі власних симптомів, тобто, прийом препарату на вимогу, має сприятливий вплив на перебіг хвороби.

У групі інших видів лікування 58,4% учасників приймали один препарат, 30,8% – комбінацію двох препаратів, а 8,9% – комбінацію трьох препаратів. 93,8% пацієнтів цієї групи приймали щонайменше один спазмолітик.

Аналгетичних препаратів потребували 4,8% пацієнтів групи звичайного лікування і лише 1,4% пацієнтів групи альверину/симетикону. Учасники групи звичайного лікування також частіше потребували психотропних

Рис.1. Покращення якості життяу групах лікування

препаратів (27,9% випадків проти 18,9% у групі альверину/симетикону). Оцінка якості життя, пов’язаної з СПК, виявила, що покращення у групі альверину/симетикону було достовірно більш вираженим: на 13,8±1,1 бали порівняно з 8,4±1,2 балами у іншій групі.

У пацієнтів, які отримували альверин/симетикон, спостерігалося достовірно більш виражене покращення за шістьма субшкалами шкали оцінки якості життя: за емоційним станом, психічним здоров’ям, якістю сну, загальним рівнем енергії, харчуванням та соціальним життям (рис. 1).

Рис.1. Покращення якості життяу групах лікування

Тяжкість симптомів СПК зменшилася у обох групах лікування (рис. 2), однак зниження інтенсивності скарг було більш вираженим у групі альверину/симетикону (на 170,0 балів за шкалою тяжкості симптомів СПК

Рис. 2. Динаміка за шкалою цінки тяжкості симптомів СПК

порівняно з 110,7 балами у іншій групі). Зниження тяжкості симптомів корелювало із покращенням якості життя.

Рис. 2. Динаміка за шкалою цінки тяжкості симптомів СПК

У групі альверину/симетикону частіше фіксувалась позитивна відповідь на лікування та досягнення ремісії через 6 міс.,ніж у групі інших видів лікування: 58,6% проти 35,9% та 37,7% проти 16,0% відповідно.

Абдомінальний біль послабився у 76,1% пацієнтів групи альверину/симетикону та у 59,2% пацієнтів контрольної групи; здуття живота зменшилось у 76,6% та 57,0% відповідно.

Через 6 міс лікування у групі альверину/симетикону достовірно рідше фіксувалась депресія (оцінка за шкалою Гамільтона >10 спостерігалася у 5,5% учасників проти 12,8% учасників іншої групи). Імовірно, це обумовлено кращим контролем над болем у животі та дискомфортом внаслідок надмірного газоутворення.

Щонайменше один побічний ефект спостерігався у 40,5% учасників групи альверину/симетикону та у 41,0% учасників групи інших видів лікування. Тяжких побічних ефектів зафіксовано не було. Додатково слід зауважити, що пацієнти, які приймали альверин/симетикон, витрачали на лікування удвічі менше.

Висновок: стратегія довготривалого лікування СПК альверином/симетиконом у режимі «на вимогу» є ефективним методом для застосування у рутинній клінічній практиці, оскільки зменшує вираженість симптомів і покращує якість життя пацієнтів.

Ducrotte P., Grimaud J. C., Dapoigny M., Personnic S., O’Mahony V., Andro-Delestrain M.C. On-demand treatment with alverine citrate/simeticone compared with standard treatments for irritable bowel syndrome: results of a randomised pragmatic study. Int J Clin Pract, 2014; 68(2):245–254. doi: 10.1111/ijcp.12333